Типографічна лабораторія

Гарнітура — сукупність шрифтів зі спільними принципами побудови знаків. Накреслення — конкретний варіант у межах гарнітури, наприклад прямий, курсивний або жирний. Порівнюючи гарнітури, фіксуйте використаний файл і накреслення.

Кегль характеризує розмір шрифту, а не видиму висоту окремої літери. За однакового числового розміру гарнітури можуть виглядати по-різному через відмінності пропорцій і метрик.

Інтерліньяж — відстань між базовими лініями сусідніх рядків. Базова лінія — умовна лінія, на якій розміщується більшість літер. Інтерліньяж не тотожний білому проміжку між видимими контурами знаків.

У цьому прикладі CSS-властивість line-height задає висоту рядка як множник розміру шрифту. Зміна значення показує перебудову абзацу, але сама собою не визначає його читабельність.

Трекінг — рівномірна зміна міжлітерних інтервалів у фрагменті тексту. На відміну від кернінгу, він застосовується до напису загалом, а не до вибраної пари знаків.

Тут трекінг моделюється через letter-spacing. Одиниця em залежить від розміру шрифту: за 36 CSS px значення 0,10 em дорівнює 3,6 CSS px.

Кернінг — корекція інтервалу між конкретною парою знаків з урахуванням їхньої форми. Він допомагає узгодити оптичні проміжки: однакова числова відстань не завжди виглядає однаковою.

У шрифті можуть бути задані власні кернінгові пари. Тут показано навчальну модель ручної корекції: друга літера зміщується відносно першої. Вбудований кернінг вимкнено; прототип не редагує таблиці кернінгу у файлі шрифту.

Від’ємне значення зближує літери, додатне — віддаляє. Результат оцінюйте окремо для кожної гарнітури й пари.

Візуальна ієрархія — система відмінностей, яка показує рівні та взаємозв’язки елементів. Її формують розміри, накреслення, розташування, відступи й інші засоби оформлення.

У прикладі змінюється вигляд заголовків, але їхні семантичні рівні в HTML зберігаються. Візуальна відмінність і структурна розмітка — взаємопов’язані, але різні характеристики.

Вставна іконка має власну висоту й оптичний центр. Її нижня межа, вирівняна за базовою лінією, не завжди дає оптично врівноважений результат. Перевіряйте співвідношення з літерами, проміжки й сусідні рядки.

Оберіть верхню межу великих літер, нижню межу виносних елементів, базову лінію або центр між верхньою й нижньою межами. Натисніть «Вирівняти» для початкового орієнтира, потім уточнюйте положення вручну.

Напрямні обчислюються за контурами знаків «Н» і «ру» поточної гарнітури. Це навчальна модель: оптичний центр конкретної ілюстрації може відрізнятися від центру її прямокутної рамки, особливо за прозорих полів.

Назва пояснює предмет таблиці; заголовки стовпців задають зміст показників та одиниці вимірювання. Повторювати однакові одиниці в кожній клітинці зазвичай не потрібно, якщо вони задані в заголовку.

Текстові назви зручно починати від лівого краю, а числа одного стовпця — зіставляти за правим краєм або десятковим роздільником. Однакова кількість десяткових знаків доречна для показників з однаковою точністю. Не додавайте точності, якої не було у вихідних даних.

Відступи мають відділяти дані від ліній. Велика кількість товстих ліній створює зайвий візуальний акцент; іноді достатньо тонких горизонтальних роздільників або пробілів. Відсутність сітки не є помилкою, якщо зв’язки рядків і стовпців зрозумілі.

У цифровій таблиці потрібні справжні заголовки th і зв’язки scope. Саме жирне накреслення не створює семантики заголовка. На вузькому екрані можна зберегти розмір тексту й передбачити горизонтальне прокручування, замість надмірного зменшення шрифту.

У друкованій версії окремо перевіряють перенесення на іншу сторінку, повторення заголовків і розриви рядків таблиці. Цей екранний прототип не моделює сторінкову пагінацію.

Джерело щодо семантики й вирівнювання: W3C WAI Tables Tutorial.

Коротку формулу можна включити в рядок тексту. Розгорнуті вирази з дробами й іншими багаторівневими елементами часто зручніше відокремити від абзацу. Вибір залежить від структури й висоти виразу.

Величини й змінні у звичному математичному оформленні подають курсивом; назви функцій, наприклад sin і log, та позначення одиниць вимірювання — прямим накресленням. Математичні оператори мають власні інтервали. Вручну додані пробіли не замінюють структурної розмітки.

Індекси та степені повинні залишатися індексами й степенями, а не звичайними знаками, зменшеними й зсунутими довільно. Дріб зберігає зв’язок чисельника і знаменника. Тут використано MathML, а не зображення формули.

Номер має бути відділений від виразу й оформлений послідовно. Нумерація потрібна насамперед для посилань; не кожна формула обов’язково повинна мати номер. Розташування визначає стиль видання.

Формула є частиною речення та підпорядковується його пунктуації. У наведеному прикладі після формули йде пояснення зі словом «де», тому перед ним використано кому. В іншому реченні знак може бути іншим.

При перенесенні складних формул керуються прийнятим стилем математичного набору; не можна довільно розривати дріб або індексну конструкцію. Автоматичне перенесення довгих формул цей прототип не моделює.